Обережно! Вибухонебезпечні предмети та речовини!

/Files/images/2022/gruden/OBEREZhNO-VYBUKhONEBEZPEChNI-PREDMETY.jpg

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

  • вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
  • боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

  • піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

  • ракети (освітлювальні, сигнальні):

- гранати;

- димові шашки.

  • саморобні вибухові пристрої:

- пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити їм наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Під час прогулянок та подорожей необхідно бути обачним і дотримуватися правил:

1)ретельно вибирати місце для багаття (на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій);

2)перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3)розпалювати вогнище на місцях старих багать не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4)у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги й обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припаркований біля будівлі автомобіль, власник якого невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить, або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора). У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101» та «102».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1)негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2)не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3)припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету;

4)не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

5)дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій та здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію;

- не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» тощо. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику закладу освіти:

У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємозаходи попереджувального характеру:

  • • посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
  • • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
  • • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками чи здобувачами закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно плану евакуації. Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, фіксує час її виявлення.

До уваги батьків! Головне управління ДСНС України в Харківській області

/Files/images/2022/11.11.jpg

Основні питання на які слід особливо звертати увагу при проведенні бесід з дітьми:

- правила поведінки при експлуатації побутових газо- та електроприладів;

- правила поведінки при виникненні пожежі у квартирі;

- правила поведінки під час знаходження вибухонебезпечного предмету або - предмету схожого на боєприпас;

- надання першої допомоги травмованим і потерпілим.

- правила поведінки на водних об’єктах;

- правила поведінки під час подорожі до лісу;

- правила поведінки при виявленні розливу ртуті.

https://bit.ly/3Qp0Xj4 - корисна інформація під час воєнного стану;

https://bit.ly/3cyswbc - мінна безпека

Шановні батьки!

Головне управління ДСНС України у Харківській області наголошує на важливості дотримання дітьми правил безпечної поведінки. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, електричними приладами, невідомими предметами, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків. В умовах дистанційного навчання та в період канікул більшість дітей залишаються дома без нагляду батьків, тому рятувальники ДСНС звертаються до батьків з проханням подбати про безпеку своїх дітей, а саме:

1.Тримайте запальнички, сірники, вибухонебезпечні предмети та хімічні речовини в недоступних для дітей місцях;

2. Не залишайте дітей вдома самих, якщо вони не в змозі самостійно вирішити проблеми, які можуть виникнути;

3. Перевіряйте справність електромережі та не дозволяйте малолітнім дітям самостійно користуватись побутовими предметами;

4. Розкажіть дітям, що у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації терміново треба сповістити про це дорослих та службу порятунку за номерами “101” та “112”;

5. Слідкуйте за тим, щоб діти не відвідували самостійно водоймища, ліс, покинуті будівлі тощо;

6. Забороняйте дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

7. Нагадайте дітям, що у разі знаходження предмета схожого на боєприпас у жодному разі не чіпати його та терміново повідомте службу порятунку за телефоном “101” та “112” або поліцію за телефоном “102”.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Шановні батьки!

Головне управління ДСНС України у Харківській області наголошує на важливості дотримання дітьми правил безпечної поведінки. Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, електричними приладами, вибухонебезпечними предметами, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Нагадайте дітям, що у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації терміново дзвонити у службу порятунку за номерами “101” та “112”

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Небезпека використання дикорослих гибів

/Files/images/2022/гриби.jpg

Звертаємо вашу увагу на те, що з вересня 2022 року різко зросла кількість отруєння дикорослими грибами серед населення країни. Особливе занепокоєння викликають випадки отруєння дітей, зокрема протягом вересня 2022 року 11 дітей отруїлися після вживання дикорослих грибів або страв з них.

У зв’язку з цим просимо вас посилити інформування батьків та дітей про небезпеку вживання дикорослих грибів шляхом використання власних каналів комунікації.

1. Дітям до 12 років не бажано вживати дикорослі гриби та страви з них.

2. Під час сезону грибів батьки мають розповісти дітям про небезпеку неконтрольованого збирання та вживання дикорослих грибів.

3. Вживати дикорослі гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям.

4. Гриби є специфічним продуктом. Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті людини, тому гриби можуть викликати проблеми із травленням.

5. Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними в промислових умовах.

6. Заради безпеки життя здоров'я слід утримуватись від купівлі дикорослих грибів на стихійних ринках.

7. За наявності будь-якого симптому отруєння дикорослими грибами слід негайно звернутись до лікаря.

Інформаційно-статистичні матеріали про отруєння дикорослими грибами

Страви з грибів — традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України. На території нашої країни росте майже 2 000 видів шапинкових грибів, до 500 з них вважають їстівними. Найчастіше гриби використовують як приправи до страв або ж у консервованому вигляді. Центр громадського здоров’я нагадує правила збирання та споживання грибів. Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, тому гриби вважають «важкою» їжею. Вживати дикорослі гриби не рекомендовано особливо вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям. Не варто годувати дикорослими грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

Як не отруїтися грибами

• Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними в промислових умовах, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі.

• Не купуйте дикорослі гриби на стихійних ринках.

• Уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки.

• Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими.

• Не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними.

• Не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали.

• Не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.

• Не куштуйте сирі гриби.

• Вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути.

• Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.

• Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв.

• Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння дикорослими грибами

Ознаки отруєння дикорослими грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

• нудота;

• блювота;

• різкий біль у животі;

• діарея;

• запаморочення;

• підвищення температури тіла;

• зниження пульсу;

• задуха;

• судоми;

• відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);

• марення, поява галюцинацій.

• За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!

Перша допомога у разі отруєння дикорослими грибами

• терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;

• промийте шлунок простою водою;

• дотримуйтеся постільного режиму;

• пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;

• прийміть сорбенти. Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.

Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.

ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄННЯ ДИКОРОСЛИМИ ГРИБАМИ

Отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях. Як збирати дикорослі гриби, щоб уникнути отруєння:

• Кладіть гриби до кошика лише за цілковитої впевненості у тому, що вони їстівні.

• Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені зовнішні ознаки.

• Не збирайте дикорослі грибів, що ростуть поблизу швидкісних трас, поблизу промислових підприємств чи на радіаційно або хімічно забруднених територіях.

• Не збирайте грибів під час посухи. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

• Не купуйте дикорослі гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Купуйте гриби у місцях, де вони проходять відповідний контроль.

Як готувати дикорослі гриби, щоб уникнути отруєння:

• Не вживайте сирих грибів.

• Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

• Відібрані гриби спочатку ретельно промийте та відваріть. Радимо кип’ятити гриби двічі (залити чистою водою після першого кипіння). Після другого кипіння, проваріть гриби іще 15-20 хвилин.

• Готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді, не більше доби.

• Увага! Не годуйте грибами дітей. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують груддю.

Симптоми грибного отруєння можуть з’являтися у різний час – від 30 хвилин до кількох діб – залежно від виду грибів, які ви вживали. Симптомами грибного отруєння можуть бути запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг, галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

Увага! Якщо після споживання дикорослих грибів ви спостерігаєте у себе або своїх близьких симптоми отруєння – негайно викликайте "швидку медичну допомогу". Не викидайте залишки грибів – їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм. У ВЕРЕСНІ В УКРАЇНІ ВІД ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ ПОСТРАЖДАЛО 11 ДІТЕЙ (за даними на 30.09.2022).

За даними Центру громадського здоров'я у вересні поточного року в Україні зареєстровано 24 випадки отруєння дикорослими грибами. Постраждало 13 дорослих та 11 дітей, з них 2 дитини померло. Найчастіше причиною отруєння стає вживання страв та консервації з рядовкою, підосичниками, опеньками, сироїжками, маслюками, дикорослими печерицями та гливами, невідомими дикорослими грибами. Протягом вересня 2022 року отруєння дикорослими грибами були зареєстровані у Київський, Херсонській, Вінницькій, Запорізькій, Полтавській, Івано-Франківській, Черкаській, Львівській, Одеській, Закарпатській та Кіровоградській областях.

/Files/images/cooltext553355891.gif

/Files/27867482_600676920277517_1145379753054183239_n.jpg

КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Тематика бесід (занять) із попередження дитячого травматизму

Методичні відеоматеріали щодо профілактики дитячого травматизму при користуванні газом у побуті

Те

/Files/images/1278791098_83749.png/Files/images/0_195cc_e62c64dc_XS.gif

1. Правила дорожнього руху

(презентація до бесіди)

Вікторина зі знання Правил дорожнього руху

Методичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх навчальних закладах України уроку «Безпека на дорозі – безпека життя»

/Files/images/пожар.jpg/Files/images/0_1dedf_43ee6e93_XS.gif

2. Правила пожежної безпеки

(презентація до бесіди)

/Files/images/0_58467_79306888_L.gif/Files/images/0_19bbd_f985e858_XS.gif

3. Запобігання отруєння грибами

(презентація до бесіди)

4. Запобігання отруєнь

/Files/images/t822365.gif/Files/images/0_1dece_d2acec08_XS.gif

5. Правила поводження з ВНП

/Files/images/0_197e9_db7c3eb2_XS.gif/Files/images/0_19929_6e344006_XS.gif

6.Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

(презентація до бесіди)

Правила поведінки та рятування на воді

/Files/images/1001246149.jpg /Files/images/0_1abbe_4c2b3f4a_XS.gif

7. Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини.

(презентація до бесіди)

/Files/images/image699236.jpg

8. Правила поведінки на воді і на льоду влітку і взимку.

/Files/images/555.jpeg

9. Перша допомога в екстремальних умовах. Послідовність дій при наданні першої допомоги.

/Files/images/гифки-фильм-код-доступа-кейптаун-взрыв-298270.gif

10. Методичні рекомендації для проведення бесід з учнями ЗЗСО: уникнення вражень мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації.

/Files/images/1-т.jpg/Files/images/3-т.jpg /Files/images/2-т.jpg

Тиждень знань з основ пожежної та техногенної безпеки

/Files/images/526.jpg/Files/images/527.jpg/Files/images/528.jpg/Files/images/529.jpg

Методичні рекомендації щодо організації, підготовки та проведення
"Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності"

Кiлькiсть переглядiв: 2880