Повернутися до звичайного режиму

Гійом Аполлінер

"Зарізана голубка й водограй"

"Лорелея"

"Міст Мірабо"

Оноре де Бальзак

"Гобсек"

Повість "Гобсек" відноситься до циклу творів "Сцени приватного життя". Свій остаточний вигляд і назву повість отримала у1835 році, органічно увійшла в "людську комедію" і стала в ній одним з ключових творів. Образ Гобсека набув майже символічного і філософського звучання. "Гобсек" в перекладі з французької означає "живоглот". У розумінні Бальзака, Гобсек уособлює владу золота, грошей, що правлять світом, від яких залежить щастя і нещастя людей.

Шарль Бодлер

"Альбатрос"

З давніх часів поетичне мистецтво розглядалося як відображення якогось іншого непізнаного світу. Лише обрані могли почути голос далеких небесних сфер і втілити його у словах. Творчістю поета насолоджувались, захоплювались, самого поета обожнювали прихильники його таланту. Але кожна монета має свій зворотний бік: почути і зрозуміти поета могли лише одиниці, а решта обмежених заздрісних людей цькувала і затоптувала в бруді буденності духовну сповідь поета. Вік по-справжньому талановитого митця недовгий: з одного боку, він страждає від внутрішньої запеклої боротьби протиріч та вагань, а з іншого — вступає в гострий конфлікт із суспільством, яке не відповідає його ідеалу.

"Відповідності"

У вірші відповідності яскраво виражені риси модернізму. Поет передає нам настрій сугестії, чогось містичного, миттєвого. Крім того, у вірші домінує ірраціональність. Цей вірш відноситься до філософської лірики.

"Вечорова гармонія"

Цей вірш, один із найдосконаліших творів Ш. Бодлера, — утілення закону «відповідностей», проголошеного поетом. «Вечорова гармонія» написана вже в нових, відмінних від романтичних, традиціях символічного письма. Автор зображує чарівну картину вечірньої природи, але цей пейзаж розкриває не стільки те, що відбувається довкола, скільки те, що діється в душі ліричного героя.

Джеймс Джойс

"Джакомо Джойс"

Героєм твору стає сам автор, але герой не зливається з ним повністю. Це дає можливість показати героя і ззовні, і зсередини. У творі письменник використав факти зі своєї біографії: його перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, читання лекцій про Шекспіра і робота над "Уллісом".

Чарлз Діккенс

"Пригоди Олівера Твіста"

"Пригоди Олівера Твіста" Ч. Діккенса — це роман про тяжкі життєві випробування дитини. Герой роману народився в робітному будинку, а факт цей не обіцяв йому нічого, крім знегод у житті.

Томас Стернз Еліот

"Порожні люди"

"Суїні серед солов`їв"

Еміль Золя

"Кар'єра Ругонів"

1868 року Золя задумав великий цикл романів, присвячений Другій імперії, а незадовго до подій франко-пруської війни надрукував у газеті "Вік" перший розділ "Кар'єри Ругонів". Через особисті драми окремих членів багатолюдної родини Ругон-Маккарів автор розповів про Другу імперію, починаючи від пастки державного перевороту і до самої Седанської зради. В остаточному варіанті епопея Золя отримала підзаголовок "Природна та соціальна історія однієї родини в епоху Другої імперії".)

Генрік Ібсен

"Ляльковий дім"

Найбільшу популярність серед реалістичних п'єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма "Ляльковий дім". У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім'ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути?

Франц Кафка

"Перевтілення"

Новела Ф. Кафки "Перевтілення", незвична за формою, глибоко гуманістична за своєю ідеєю. Перетворення людини у комаху — подія фантастична, але це лише образ, засіб експресії, аби звернути увагу читача на проблему взаємин у сім'ї.

Томас Манн

"Маріо і чарівник"

Твір видатного німецького письменника — бунт проти дискримінації, заперечення всіх форм гноблення людської особистості. Зрозумілим є введення в сюжетну лінію сцени смерті гіпнотизера: автор доводить, що всім світовим проявам тоталітаризму, врешті-решт, буде покладено край.

Елеонор Портер

Поліанна

У невеличке містечко Белдінґсвілл приїздить маленька сонячна дівчинка Поліанна з невичерпним фонтаном енергії в серці. З її приїздом сірі будні цього містечка поступово перетворюються на цікаву й радісну гру, в яку грає кожен його мешканець. Своїх знайомих дівчинка вчить в усьому шукати привід для радості й бути щасливими. «Поліанна» Елеонор Портер —це світла, зворушлива, оптимістична історія, яка буде до душі і дітям, і дорослим, адже її хочеться читати та перечитувати знову і знову.

Артюр Рембо

"Відчуття"

Ліричний герой у вірші "Відчуття" "упертий в обожнюванні вільної волі", а його шлях тягнеться уперед, в майбутнє. Він із захопленням дивиться на далеку дорогу, його надихає природа, він не самотній: навколо нього немає людей, але є природа, а він - частина Всесвіту.

"Голосівки"

У сонеті «Голосівки» Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. Сонет побудований як низка довільних асоціацій ліричного героя між звуками й кольорами, зоровими образами. Голосні звуки дають імпульс його творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя.

"П'яний корабель"

"П'яний корабель" — це вірш-поема. Це творча сповідь геніального підлітка, осмислена й чітко продумана, яка була навіяна авторові враженнями юнацького читання, його захопленням морем і романтикою морських пригод. І хоча автор твору до цього часу не бачив ані моря, ані кораблів, творча уява малювала юнакові лазурне море, вишукану бригантину під шовковими вітрилами, яка несеться у безмежний морський простір назустріч вітрам і незвичайним пригодам.

Райнер Марія Рільке

"Орфей, Евридика, Гермес"

Один із найкращих творів збірки „Нові поезії” (1907–1908) - вірш „Орфей, Еврідіка, Гермес”. У ньому Р. М. Рільке вперше в поезії звертається до образу міфологічного співця Орфея, який відіграватиме значну роль у його наступних творах. Для австрійського поета легендарний Орфей був символом високої поезії, і не випадково самого Р. М. Рільке називають Орфеєм ХХ століття.

"Ось дерево звелось"

Стендаль

"Червоне і чорне"

Роман "Червоне і чорне" — соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя — молодої людини покоління 20-х років XIX століття Жульєна Сореля. Любов, каяття, віра, слухняність і страх, розпач, роздратування, лють... Стендаль не пояснив нам, який зміст уклав він у назву свого роману, і кожен вільний розуміти цей зміст по-своєму.

Оскар Уайльд

"Портрет Доріана Грея"

У своєму романі "Портрет Доріана Грея" Оскар Уайльд висвітлює важливі проблеми, пов'язані з культурним, соціальним та міжособистісним аспектами людських взаємовідносин. Зокрема, Оскар Вайльд через створені ним художні образи розкриває взаємозв'язок між мистецтвом і внутрішнім світом людини.

Джордж Бернард Шоу

"Пігмаліон"

Головна ідея п’єси: вищі класи відрізняються від нижчих тільки одягом, вимовою, манерами, освітою – і ці соціальні прірви можуть і повинні бути подолані. Талант Хіггінса і благородство Пікерінга дійсно роблять з квіткарки герцогиню, і це можна розуміти як символ майбутнього суспільного прогресу і розкріпачення, до якого закликали Шоу і його однодумці.

Кiлькiсть переглядiв: 385