.jpeg)
Ми - нащадки Великого Кобзаря.
«І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.»
Т. Г. Шевченко
Тарас Шевченко – центральна постать у нашій літературі, у всій українській духовності. Його творчість – абсолютно неповторне явище світової культури. Шевченко виконав надзвичайну місію у вітчизняній історії: його поява остаточно й безсумнівно засвідчила народження України як самоусвідомленої, духовно цілісної нації. Після приходу цього генія вже ніхто не зміг і ніколи не зможе розмити, поглинути, перекреслити наш народ.
Є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось вже понад 211 років викликає в людей почуття гордості і захоплення своєю красою, своєю революційною силою і народною мудрістю.
На початку своєї творчості Шевченко виявляє закоханість у красу земну, красу реального світу. Життя викликає радість молодого поета:
Тяжко жить на світі, а хочеться жить.
Хочеться дивитися, як сонечко сяє,
Хочеться послухать, як море заграє,
Як пташечка щебече, байрак гомонить… (« Галайда»)
Поетові радісно на своїй землі, з рідними людьми. Він пристрасно стверджує право людини на земне щастя , на чисту насолоду, на земні радощі:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина - дитина .
Любо- любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала. ( « Зацвіла в долині…»)
Праця для поета – мірило людської гідності, честі; працею людина утверджує себе серед людей. Праця робить людину красивою. Устами одного із своїх персонажів поет схвильовано розповідає про вбогу сільську дівчину:
А красота, то красота!
Мій Боже милий! А трудяще,
А чепурне та роботяще…( « Москалева криниця»)
Але в умовах кріпосницько - поміщицького ладу ставлення простої людини до праці, як до джерела радості, повсякчас оскверняється, поплюжиться. Шевченко глибоко відчував в гнобительському суспільстві розрив між працею і красою:
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..( « І виріс я на чужині»)
Для Тараса Григоровича Шевченка клас поміщиків - і українських, і російських, і польських – однаково ворожий, чужий народові. Це кровожери, «шашелі», від яких народові чекати тільки гноблення і знущань:
Оцей годований кабан!
Оце ледащо. Щирий пан,
Потомок гетьмана дурного
І презавзятий патріот… ( « Кобзар»)
До глибини душі Шевченко любив свою Україну. Перебуваючи далеко від Батьківщини Тарас Григорович ніколи не забував «милу Вкраїну», «Дніпро і кручі». Не міг забути, як тяжко живуть люди в панській неволі. Він не міг нічим зарадити їм, але в своїх віршах описував становище селян, співчував, висловлював глибокийбіль до бідних людей.
І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається – кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна…( «І виріс я на чужині»)
Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому. Обдарований від природи, Тарас рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл. Для Тараса Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. До нас дійшло близько 1200 акварелей, малюнків олійною фарбою, олівцем.
Тарас Григорович Шевченко був видатний поет, письменник, драматург, прозаїк, живописець, єтнограф, громадський та політичний діяч із дуже непростою долею.
Т. Г. Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Т. Г. Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.
Я маленька українка, восьмий рочок маю,
А про Тараса Шевченка вже багато знаю.
Він дитя з-під стріхи, він в подертій свиті,
Він здобув нам славу, як ніхто на світі.
А та наша слава не вмре, не загине.
Наш Тарас Шевченко – сонце України.
Використані джерела:
https://naurok.com.ua/scenariy-mi---naschadki-kobzarya-440565.htm
https://vseosvita.ua/library/embed/0100d460-b3d7.docx.html
Шевченко Т. Г.Вибрані твори.К.: Шанс,2013-272 с.
Шевченко Т.Г.Малий Кобзар. Дніпропетровськ: « Промінь»,1990 – 294 с.
https://znayshov.com/News/Details/210richchia_vid_dnia_narodzhennia_tarasa_shevchenka_informatsiino_metodychni_materialy